Мені здавалось, що в мене хаос. Хаос в житті, в думках, в діях... Та і не здавалось... Не було спокою, мети, бажання щось робити. Ви допомогли мені почути себе, почути ту маленьку дівчинку, яка всім чимось зобов'язана, яка зовсім незнає, чого вона хоче. А ця дівчинка вимушена була подорослішати, тому що сама стала мамою, і що їй робити зі своїми травмами незрозуміло.
На щастя, я зуміла віднайти зв'язок зі своєю внутрішньою дівчинкою, я змогла почути своє жіноче бажання і поставити свої інтереси на перше мсце, і як вивилось, від цього ніхто не страждає, навпаки, тепер мене майже вистачає на всіх, "майже" тому, що не зажди правильно розставляю пріоритети, але я до цього йду, тому що знаю, як це цінно.
Зернинку ви посіяли, а далі робота за мною, далі я сама. Дорослішатиму не тільки на словах, а й на діях. Я маю самостійно брати відповідальність за своє життя, емоції та бажання. Жити своїм життям і в своє задоволення, (звичайно, що екологічно), цінувати свій простір і свої особисті кордони/
Я стала відкритіша зі своїм чоловіком, якщо мені образливо, важко, чи щось незрозуміло, я про це говорю, і як виявилось, конфліктів стало менше, тому що багато чого можна просто обговорити і домовитись.
Мені стало легше з донькою, в плані того, що я ціную її простір і бажаня, даю нам двом час для того, щоб подумати і прийняти рішення, яке було б комфортним для нас двох.
Я почала себе хвалити, не тільки жаліти і критикувати, а хвалити, бо я дійсно молодець.
Вчусь себе любити, зовнішньо приймати всі свої недоліки і вчусь їх не помічати))
Я вдячна вам за цей шлях до себе, до своєї наляканої, недолюбленої маленької дівчинки, я вдячна вам за те, що ви були "легкою і ніжною" зі мною на терапії, я вдячна вам за цей досвід❤